Діти відразу і невимушено освоюються зі щастям, бо вони самі по природі своїй - радість і щастя. Немає на землі гімну урочистіше, ніж лепет дитячих вуст.
( Графика. Особенности сатиричного и юмористического портрета. Художники – карикатуристы.)
(с элементами биоадекватного метода – муыкальные композиции)
Антонюк Наталия Константиновна – учитель изобразительного искусства
Цель: повторение и закрепление знаний по жанру портрета; знакомство с видами сатирического жанра: карикатурой и шаржем; формирование навыков и умений в создании сатирических образов человека; развитие искусствоведческих знаний и творческих способностей
Тип урока: комбинированный.
Форма урока: творческая мастерская .
Оборудование: для учителя – наглядная презентация учебного материала к уроку; коммуникационные технические средства, готовые композиции для образца; для учащихся - альбом, простой карандаш, ластик, уголь.
Віршовані ( римовані ) уроки – це такі нестандартні уроки, що проводяться у віршованій формі. Всі етапи такого уроку, всі завдання, задачі, пояснення – римовані тексти. Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими ( систематизуючими ), їх структура подібна до структури уроків узагальнення знань.
Важливо зазначити, що римовані уроки максимально зосереджують, увагу школярів, бо матеріал подається стисло – віршами, і не можна пропустити основне, треба зуміти його чітко виділити й зробити певні висновки. Такі нестандартні уроки стають справжнім святом для учнів і вчителя.
Пропонується використовувати римовані заняття раз на місяць. Спостереження показали, що після таких нестандартних уроків діти «грають у рими», а деякі, за свідченням батьків, пробують самі «складати» вірші. Ось скільки цінного у проведенні віршованих уроків і для школярів, і для вчителя!
У сучасному педагогічному процесі значного розвитку набула ідея між предметної інтеграції.
Інтегровані уроки ставлять за мету спресувати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми. Діти розглядають якесь явище, поняття з різних боків.
Аналіз чинних програм для чотирирічної початкової школи та вивчення досвіду вчителів свідчить про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з окремих предметів. Як зазначає О. Савченко, такі нестандартні уроки дають можливість учителеві разом із учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися формування міцних, усвідомлених між предметних зв’язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань, досягти цілісності знань ( Савченко О.Сучасний урок у початкових класах. – К.: Магістр - S, 1997. – С. 89 – 90 ).
Підготовка інтегрованих уроків передбачає:
- аналіз річного календарного планування;
- зіставлення матеріалу різних предметів для виділення тем, близьких за змістом або метою використання;
- визначення завдань уроку;
- «конструювання» уроку.
Найбільш відповідальним етапом підготовки інтегрованого заняття, на нашу думку, є визначення завдань уроку. З огляду на це, справедливим буде виділення навчальної, розвивальної та виховної мети окремо для кожного з предметів, що інтегруються.
Дидактичні особливості інтегрованих уроків чітко викладені в книзі О.Савченко «Дидактика початкової школи» (К.: Генеза, 1999).
Учитель С.Барсук (учасник творчої групи Л.Варзацької) наводить класифікацію інтегрованих уроків. На думку нашої колеги, інтегровані уроки можуть поділятися залежно від:
1. Навчальних предметів, що інтегруються:
- урок рідної мови і мовлення з образотворчим мистецтвом;
- урок рідної мови і мовлення з ознайомленням з навколишнім світом (природознавством);
- урок рідної мови і мовлення з художньою працею;
- урок рідної мови і мовлення з народознавством тощо;
2. Визначення мети уроку:
- урок з автономними цілями;
- урок з домінуючими та супровідними цілями;
3. місця проведення уроку:
- уроки, що проводяться у класній кімнаті;
- поза класом:
урок у залі, музеї, на виставці; урок творчості серед природи;
- комплексна форма (класна у поєднанні з позакласною);
4.Тривалості уроку:
- академічний урок;
- спарений (два-три 45- чи 30-хвилинних уроки);
5. Кількості інтегрованих уроків:
- подвоєні ( інтегрування змісту двох навчальних предметів);
- потроєні ( інтегрування змісту трьох навчальних предметів).
У фаховій літературі останніх років можна знайти багато розробок інтегрованих уроків. Вивчення значної кількості таких уроків та власний досвіт їх проведення дозволяють зробити висновок про наявність певної структури такої форми уроку.
Перший етап проведення інтегрованого уроку –організаційний.
Другий - ознайомлення з темою та метою. На третьому етапі під час актуалізації опорних знань учнів важливою є вступна бесіда, характерна особливість якої - актуалізація знань з усіх інтегрованих предметів. Час її проведення має бути не більше ніж 8-10 хвилин. Підготовка цього етапу уроку потребує від класовода особливої уваги: бесіда повинна бути змістовною, лаконічною, чіткою. Якщо уроки з різних предметів за однією темою проводяться окремо, вступна бесіда триває двічі (втричі) довше. Саме тому, об'єднання змісту навчальних дисциплін значно скорочує час на Їх опанування і забезпечує різнобічне сприймання предметів чи явищ, що є безперечною перевагою інтеграції. Наступні етапи інтегрованого уроку можуть проводитися по-різному, залежно від теми й мети конкретного уроку.
Цікаво, що характерною особливістю початкової школи більшості закордонних країн стало навчання за інтегрованими курсами. Так, читання, письмо, усне мовлення об'єднані в мистецтво мовлення; відомості з історії, географії, громадянського права - у суспільствознавство; відомості з фізики, хімії, астрономії - у природознавство (Колягин Ю., Алексеенко О. Интеграция школьного обучения //Начальная школа.-1990. - №9. - С. 28-29).
Варто наголосити, що методика проведення інтегрованого уроку вимагає від учителя високого професіоналізму та ерудиції. Якщо такі нестандартні уроки відбуваються систематично, це значно впливає на розвиток пізнавальних здібностей молодших школярів. О.Савченко зазначає, що «змістовні, цілеспрямовані інтегровані уроки вносять . у звичайний плин шкільного життя новизну, певною мірою знімають суворі кордони предметного викладання і допомагають дітям емоційно і системно сприйняти деякі поняття, явища» (Савченко О. Урок у початкових класах /Навчально-методичний посібник. – К.: Освіта. - 1993).
1.5. Уроки – змагання.
Готуючись до уроку – змагання, учитель проводить таку роботу (п. 6, 7 розробляються всім класом):
1.Спостереження за учнями.
2. Проведення різноманітних тестувань, індивідуальних бесід з метою виявлення лідерів класу.
3. Підготовка кількох школярів для роботи в ролі консультантів команд і асистентів учителя для записування отриманих балів на дошці.
4.Опрацювання на звичайних уроках окремих ігрових ситуацій.
5.Роз'яснення критеріїв оцінювання журі (артистизм, виразність співу, ерудиція, оригінальність виконання танку, ритмічність гри на музичному інструменті, чітка дикція під час виконання поетичного твору тощо).
6. Визначення кількості балів, одержаних за правильну відповідь чи обrpунтоване доповнення.
Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва.
Палітра осені.
Мета: розвивати зорову пам’ять, формувати знання з кольороведення (назви кольорів, які
кольори слід змішувати, щоб отримати певний колір); удосконалювати навички роботи пензлем.
Матеріал: картки – завдання із вказівкою, які кольори треба змішати, щоб одержати третій, і
навпаки: є колір, потрібно визначити, які два кольори змішали, щоб одержати
даний колір.
Кожний учень одержує картку – завдання, на якій він повинен виконати завдання:
1. Два прямокутники розфарбовані, наприклад, один жовтим, інший – коричневим кольором, між ними поставлений знак «+», а третій прямокутник залишається не розфарбованим.
Учні змішують на палітрі два вказаних кольори, одержують третій і розфарбовують ним прямокутник;
2. Прямокутник розфарбований кольором початку осені, наприклад зеленувато –
жовтим, поряд з ним – два прямокутники, з’єднанні знаком «+».
Примітка: Щоб зацікавити дітей. Можна створити ігрову ситуацію: дощем змило кольори з деяких осінніх листочків (замість прямокутників роздати зображення листків), пропонується учням поновити їх колір.
Художник - чарівник.
Мета: набуття навичок роботи з аквареллю по вогкому паперу. Вливання одного кольору
фарби до іншого для отримання нового кольору.
Матеріал: два листки паперу: один простий, інший – змочений водою, вода, фарби, пензлик,
склянка.
Спочатку учитель вводить дітей в ігрову ситуацію:
- Ми всі художники – чарівники, творимо на папері чудеса. Зараз я вам покажу, як це робиться. У мене два листки паперу. Це – звичайний папір, а цей – змочений чарівною водою. У вас на партах у склянках стоїть чарівна вода. Я беру папір, змочений чарівною водою 9папір повинен знаходитися в стадії висихання, пензликом малюю три пелюстки малиновою фарбою, кольори будуть розпливчастими), потім – три пелюстки фіолетовою фарбою. Бачите, як кольори впливають один на другий. Ось і вийшли чарівні квіти.
- Тепер давайте зробимо папір чарівним. Візьміть пензлик і опустіть у воду та змочіть ним папір. Покладемо пензлик, держіть руки над папером, закрийте очі і повільно рухайте і промовляйте: «Раз, два, три, папір чарівний. Дивись!». Так треба сказати 2-3 рази.
Учні повторюють чарівні слова, а папір тим часом підсихає.
- Тепер ми можемо створювати чарівні квіти. Візьмемо тоненький пензлик, вмочимо у
жовту фарбу, промалюємо три пелюстки жовтою фарбою, потім – три пелюстки
червоною фарбою, потім малюємо зелень.
В кінці уроку підводиться підсумок робіт. Діти дивляться, у кого вийшли незвичайні квіти на папері.
Сучасні тенденції розвитку можна охарактеризувати двома словами - глобалізація і прискорення. Технології, виробництво і все наше життя прискорюються з кожним днем. Економіки різних держав з кожним роком все тісніше переплітаються між собою, інтернет об'єднує мільйони людей по всьому світу
Сучасні тенденції розвитку технологій настільки кардинально змінюють наше повсякденне життя, що вже складно уявити собі існування без багатьох технологічних пристроїв Людство стає більш прогматічним, жорстоким і саме в цей час дуже важливо не втратити духовність, романтизм.
Вивчення образотворчого мистецтва спрямоване на формування морально-етичних цінностей, уявлень про реальну художню картину світу, і припускає розвиток і становлення емоційно-образного, художнього типу мислення, що поряд з раціонально-логічним типом мислення, що переважає в інших предметах навчальної програми, забезпечує становлення цілісного мислення учнів.
Як показують дослідження вітчизняних педагогів, наявність творчих здібностей відіграє в житті людини важливу роль, починаючи від формування особистості і закінчуючи становленням фахівця, сім'янина, громадянина. Важливий шлях гуманізації педагогічного процесу, що створює емоційно сприятливу обстановку для кожної дитини і забезпечує його духовний розвиток - посилення уваги до естетичного виховання та формування художньо - творчих здібностей у
Саме предмет образотворче мистецтво спрямовані на те, щоб відкрити в дитині найпотаємніші, найтонші почуття. Це той шкільний предмет ,який дає можливість дитині можливості для творчості, для самостійного пошуку, для висловлення свого власного бачення світу.
Уроки образотворчого мистецтва найкраще сприяє виявленню та розвитку творчих здібностей учнів. На цих уроках діти швидко захоплюються новою ідеєю і починають творити – вводити свої новації, зміни, доповнення – і задоволені тим, що зробили.
Вважаю, що образотворче мистецтво - один з найважливіших предметів у школі, адже в процесі виховання та творчого розвитку особистості саме урок образотворчого мистецтва відіграє значущу роль, допомагаючи дитині увійти у світ творчості та краси й прилучитися до скарбів художньої культури. Образотворче мистецтво справляє на людину чи не найефективнішу дію, бо завдяки своїй універсальності плідно розвиває її емоційно-чуттєву сферу, поглиблює знання, інтенсифікує візуальний і сенсорний досвід, формує загальну та естетичну культуру. Також є унікальним у вирішенні завдань як художньо – естетичного, так особистого розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління,. Це обумовлено тим що образотворча діяльність є однією з найдоступніших і емоційно захоплюючих форм творчості. Безпосередня образотворча діяльність пробуджує в учнів позитивні емоції, естетичне ставлення до оточуючої дійсності, побуту та звичаїв українського народу, творів мистецтва, народної творчості; розвиває асоціативне мислення, активізує допитливість, здорову увагу, стимулює розвиток творчих здібностей особистості. Заняття з образотворчого мистецтва формують у учнів сферу духовних інтересів, активний погляд на життя, навчають розуміти та сприймати красу навколишнього світу, естетичну цінність художніх творів.
І певною мірою впливаючи на внутрішній світ дитини, образотворче мистецтво залучає її до людських емоцій, виховує здатність орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує сприйнятливість до прекрасного, стимулює розвиток образного мислення, асоціативної пам'яті, художньої уяви. Стаючи зв'язком для ідей і почуттів, загальною мовою для різних видів мистецтв, воно олюднює інші галузі пізнання дитини, збагачує її духовне життя.
Сьогодні ні в кого вже не викликає сумніву, що прилучення до культури слід починати з самого раннього віку, коли дитина починає відкривати для себе навколишній світ. Велику роль в цьому грають художньо - естетичні освітні програми, головне завдання яких - розвиток емоційно - пізнавальної сфери дитини, її творчої діяльності. Але на жаль, відомо чимало випадків, коли діти не мають інтересу до образотворчої діяльності, вони не проявляють зацікавленності під час малювання, очі не горять захопленням при розгляданні творів мистецтва, створені ними зображення бідні, нецікаві, невиразні, іноді дитина просто боїться щось намалювати, очікуючи глузування оточуючих. Йому важко розкріпачиться. Діти дуже часто показуючи вчителю свій малюнок приховують його від однокласників. Працюючи з дітьми, я помітила що рівень творчих виразів дитячої образотворчої діяльності вище в тих класах, де цілеспрямовано використовуються різноманітні нетрадиційні методи і прийоми малювання. Це відкриває нові можливості у дітей, вони вірять у свої сили і прагнуть зробити щось нове.
Уроки образотворчого мистецтва при правильній їх організації можуть забезпечити всебічний розвиток дитини, створити обстановку емоційного благополуччя, наповнити життя дітей цікавим змістом, надати кожній дитині пережити радість творчості . . Найбільш ефективний засіб для цього - образотворча діяльність з використанням не традиційних технік. В процесі малювання, ліплення, аплікації дитина відчуває різноманітні почуття: радіє красивому зображенню, створеному ним, засмучується, якщо щось не виходить. У роботі над зображенням дитина набуває різні знання: уточнюються і заглиблюються його уявлення про навколишній світ. Створюючи зображення осмислює якості предметів, запам'ятовує їх характерні особливості і деталі, оволодіває образотворчими навичками і вміннями і вчиться усвідомлено їх використовувати. Недарма ще Аристотель наголошував, що заняття малюванням сприяють різнобічному розвитку дитини. Про це ж писали такі видатні педагоги минулого, як Я. А. Коменський, І. Г. Песталоцці, Ф. Фребель і багато вітчизняних педагогів.
Заняття малюванням створюють основу для повноцінного змістовного спілкування між собою та дорослими, і важливо допомогти дітям здійснити таке спілкування. Роботи зарубіжних і вітчизняних фахівців свідчать, що художньо - творчі види діяльності виконують терапевтичну функцію, відволікаючи дітей від сумних, подій, образ, знімають нервову напругу, страхи, викликають радісний, піднесений настрій, забезпечують позитивний емоційний стан дитини. Тому так важливо широке включення в педагогічний процес, в життя дітей різноманітних занять художньою, творчою діяльністю. Уроки малювання досить таки складний предмет в якому дуже багато нюансів які іноді не під силу дитині. Якщо ми будемо виходити з того що хочемо навчити дитину малювати то уроки можуть перетворитися на нудне заняття в результаті якого припадає виконати завдання, яке у тебе не виходить. Ось тут то допомагають нетрадиційні техніки, які перетворюють складну тему в цікаву, а головне в результативну роботу де кожна дитина може найбільш повно проявити себе без якого б то не було тиску з боку дорослого.
Досвід роботи з розвитку здібностей в образотворчій діяльності свідчить: малювання незвичайними матеріалами та оригінальними техніками дозволяє дітям відчути незабутні позитивні емоції. Емоції, як відомо, це і процес, і результат практичної діяльності, насамперед художньої творчості. За емоціям можна судити про те, що в даний момент радує, цікавить, викликає зневіру, хвилює дитину, що характеризує його сутність, характер, індивідуальність.
